Блемарен, таблетки шипучі вкриті плівкою №80 (17283)

Эспарма ГмбХ

Німеччина

1 шипуча таблетка містить лимонної кислоти безводної 1197,0 мг, тринатрію цитрату безводного 835,5 мг, калію бікарбонату 967,5 мг.

Допоміжні речовини: лактози моногідрат, манітол, ароматизатор лимонний, сахарин натрію, кислота адипінова, макрогол 6000.

По 20 шипучих таблеток у поліпропіленовому контейнері. По 4 (№ 80) контейнери у картонній коробці разом з індикаторним папером, контрольним календарем.

Таблетки шипучі.

Основні фізико-хімічні властивості: білі, круглі таблетки з запахом лимону.

У результаті метаболізації діючої речовини препарату (цитрату), солі сильної луги і слабкої кислоти, відбувається олужнення (нейтралізація) сечі. При цьому залишок цитрату оксидативно метаболізуєтся в СО2 або бікарбонат. Надлишок лугів, що з'явився в результаті гідролізу

цитратів, виводиться нирками і спричиняє підвищення рівня рН сечі.

За допомогою перорального прийому лужних цитратів (цитратного комплексу Блемарен) можливо досягнути дозозалежної нейтралізації або олужнення сечі. Внаслідок цього підвищується ступінь дисоціації, а разом з тим - розчинення сечової кислоти або цистину. Літоліз сечокислих

каменів підтверджується рентген-дослідженням.

Концентрація бікарбонату в сироватці є регулюючим фактором секреції цитрату клітинами ниркових канальців. При надлишку лугів та при підвищенні внутрішньоклітинного рівня рН у клітинах ниркових канальців відбувається уповільнення нирково-канальцевого метаболізму

цитратів, зниження зворотної резорбції і підвищення виділення цитрату. Змінення ниркового транспорту кальцію в результаті олужнення призводить до істотного зниження виділення кальцію з сечею.

Олужнення сечі, посилення виділення цитрату і зниження виділення кальцію викликають зменшення кількості активного кальцію (оксалату кальцію) у сечі, оскільки цитрат у слабкому лужному середовищі утворює хімічну сполуку з кальцієм. Крім цього, цитрат-іон слід розглядати як

найсильніший фізіологічний інгібітор кристалізації оксалату кальцію (а також фосфату кальцію) і агрегації цих кристалів.

Відносно розчинності цитостатичних засобів, що виділяються нирками, існують аналогічні закономірності. Можна висунути припущення про кореляцію між агресивністю метаболітів (наприклад, таких цитостатичних засобів оксазафосфоріну, як циклофосфамід) та концентрацією іонів

водню у сечі, а також про рН-залежної розчинності цитостатичного засобу або його метаболітів в сечі (наприклад, метотрексату).

Якщо приймати калій-натрій-гідро-цитрат як ад'ювант у рамках цитостатичної терапії, рівень рН сечі повинен становити, як мінімум, 7,0, щоб достатньою мірою обмежити уро- або нефротоксичні реакції, що з'являються внаслідок цього.

При пізній порфирії шкіри існує дефіцит уропорфіриноген декарбоксилази, яка переводить уропорфіриноген у копропорфіриноген. При метаболічній алкалізації необхідно запобігати зворотній дифузії копропорфірину в ниркових канальцях, щоб підвищити кліренс копропорфірину.

Внаслідок підвищення екскреції копропорфірину необхідно підсилювати синтез копропорфіриногену із уропорфіриногену, а разом з цим - зниження рівня уропорфірину.

Біодоступність шипучих таблеток Блемарену - 100%.

Можна вважати, що іони цитрату метаболізуються майже повністю. Лише 1,5-2,0 % прийнятого цитрату виявляються у сечі в незмінному вигляді. 4 шипучі таблетки препарату Блемарен додають в організм 38 ммоль цитрату, що відповідає 2% цитрату, який щоденно метаболізується в організмі.

Після одноденного прийому препарату Блемарен, таблетки шипучі, введена кількість натрію і калію виводиться з організму нирками протягом 24-48 годин. При тривалому застосуванні препарату добове виведення калію та натрію відповідає добовому споживанню. У крові або в

сироватці не спостерігаються істотні зміни газів крові чи електролітів. Це означає, що завдяки нирковому регулюванню олужнення, кислотно-лужний баланс в організмі зберігається, а накопичення натрію і калію при достатній функції нирок не відбувається.

- літоліз сечокислих конкрементів у сечовивідних шляхах і профілактика їх первинного та повторного утворення;

- літоліз змішаних уратно-оксалатних конкрементів;

- метафілактика кальцій-оксалатних конкрементів (запобігання повторному утворенню нових каменів і росту залишкових фрагментів);

- олужнення сечі при проведенні цитостатичної терапії під час застосування урикозуричних препаратів, при лікуванні пацієнтів з цистиновими конкрементами, а також при нирковому канальцевому ацидозі з фосфатним літіазом;

- як допоміжний засіб при лікуванні гіперурикемії, інгібіторами ксантиноксидази (напр., при подагрі);

- як ад'ювант у складі комбінованої симптоматичної терапії пізньої порфирії шкіри.

Обмежена екскреторна функція нирок, гостра та хронічна ниркова недостатність у стадії декомпенсації; гострі порушення кислотно-основної рівноваги (метаболічний алкалоз); інфекції сечових шляхів, спричинені бактеріями, які розщеплюють сечовину (небезпека утворення

струвітних каменів); сувора безсольова дієта (напр., при тяжких формах гіпертонії); періодичний гіперкалієвий параліч.

Одночасний прийом речовин, які містять цитрат і алюміній, може спричинити підвищення резорбції алюмінію, тому рекомендується дотримуватись двогодинної паузи між прийомами таких препаратів.

Препарат підсилює терапевтичну дію алопуринолу.

Деякі засоби, призначені для зниження тиску крові (антагоністи альдостерону, сечогінні засоби з низьким вмістом калію, інгібітори АКФ), а також знеболювальні та протизапальні лікарські препарати (нестероїдні протизапальні засоби і периферічні аналгетики) можуть знижувати

екскрецію калію, що слід враховувати при одночасному призначенні Блемарену.

При довготривалому застосуванні Блемарену можливе накопичення в організмі хінідину у випадку його паралельного прийому, а також зниження ефективності нітрофурантоїну (лужна реакція середовища), саліцилатів та препаратів літію (прискорене виведення).

Про несумісність застосування препарату з іншими речовинами не повідомлялось.

Середня добова доза визначається індивідуально і може коливатися від 6 г до 18 г діючої речовини (2-6 шипучих таблеток на добу).Таблетки шипучі приймають розчиненими у рідині (воді або фруктовому соці). Добова доза розподіляється на 3 рівномірні частини, які приймають

протягом дня (напр., о 8.00, 14.00, 21.00).

Контроль за ефективністю препарату здійснюють шляхом визначення рН свіжої сечі 3 рази на добу перед черговим прийомом препарату. Для цього використовують стандартні індикаторні смужки, вкладені у кожну упаковку. Індикаторну зону тестової смужки потрібно ненадовго

занурити в сечу, після цього вийняти з рідини і через 2 хвилини порівняти отриманий колір тестової смужки зі шкалою кольорів, що нанесена на комплекті індикаторних смужок, а визначені значення рН записати в контрольний календар. Доза препарату вважається вірно

встановленою, якщо значення рН, визначені 3 рази на добу, перебувають у рекомендованих для кожної патології межах.

Для розчинення сечокислих (уратних) конкрементів рівень рН сечі повинен перебувати в межах 6,2-6,8. Якщо добовий профіль значень рН нижчий 6,2, дозу слід збільшити, а якщо він вищий рівня 6,8, - знизити.

Для розчинення уратно-оксалатних змішаних каменів і метафілактики утворення кальцій-оксалатних каменів рН сечі необхідно підтримувати певний час на рівні від 6,8 до 7,4.

Препарат Блемарен перед проведенням дистанційної нефролітотрипсії при змішаних (рентген-неоднорідних) каменях застосовується для посилення її ефективності, зменшення структурної щільності каменя і зниження кратності повторних сеансів. Тривалість цитратної терапії з метою підготовки до дистанційної літотрипсії повинна становити не менше 3 тижнів.

Для олужнення сечі у пацієнтів з цистиновими каменями рН сечі повинен бути в діапазоні від 7,5 до 8,5. Це вимагає більшої дози препарату.

При проведенні цитостатичної терапії рН сечі повинен бути не нижче 7,0, а при лікуванні пізньої порфирії шкіри - 7,2-7,5.

Урикозурична терапія, як і лікування уратних каменів, повинна виконуватись при рН сечі на рівні від 6,2 до 6,8.

Значення рН, які можливо визначити за допомогою стандартних індикаторних смужок, перебувають у діапазоні 5,4-7,4. За необхідності контролю рН сечі у хворих з цистиновими конкрементами, або при пізній порфирії шкіри застосовують спеціальні індикаторні смужки (додатково призначає лікар) для визначення рН в діапазоні 7,2-9,7.

Для розчинення конкрементів (залежно від їх розміру та складу) тривалість курсу лікування становить від 4 тижнів до 6 місяців. Для профілактики рецидивів нефролітіазу препарат призначають курсами, тривалість і частоту яких встановлюють індивідуально для кожного хворого.

При нормальній функції нирок небажаний вплив препарату на зміну фізіологічних параметрів обміну речовин не спостерігається ні при звичайній дозі, ні при дозі вище рекомендованої, оскільки виведення надлишкових лугів нирками є природним механізмом

регулювання кислотно-лужного балансу в організмі.

Можливе передозування можна коригувати шляхом зменшення дози препарату. При необхідності можна вдатись до заходів лікування метаболічного алкалозу.

У деяких випадках прийом розчинених у рідині шипучих таблеток може викликати шлунково-кишкові розлади у схильних до цього пацієнтів. Повідомлялось про скарги на відрижку, печію, біль у животі, метеоризм, діарею.

При розчиненні сечокислих каменів не слід допускати багатоденного надмірного олужнення сечі (рН вище 7,8) з огляду на можливу появу осаду фосфатних солей на поверхні сечокислого конкременту, що може перешкоджати його подальшому розчиненню. Окрім того,

довгостроковий і виражений лужний стан метаболізму небажаний.

Препарат можна застосовувати при компенсованій нирковій недостатності, що не супроводжується затримкою калію в організмі. Перед застосуванням необхідно визначити рівень електролітів у сироватці та перевірити функцію нирок. При підозрі на нирково-канальцевий ацидоз

необхідно додатково перевірити кислотно-лужний баланс.

Пацієнтам з серцевою недостатністю слід враховувати вплив калію на збудливість міокарда: одна шипуча таблетка препарату Блемарен містить 380 мг іонів калію, або 9,7 ммоль калію, що може впливати на дію серцевих глікозидів (підвищення позаклітинної концентрації калію

знижує дієвість глікозидів, а її зниження - посилює аритмогенну дію).

Пацієнтам з порушенням обміну сечової кислоти прийом шипучих таблеток препарату Блемарен рекомендується поєднувати з алопуринолом.

Особам, які дотримуються дієти, що обмежує прийом натрію, необхідно враховувати підвищений вміст натрію в даному лікарському засобі (одна шипуча таблетка препарату Блемарен містить 220 мг іонів натрію, або 9,7 ммоль натрію).

Під час терапії препаратом Блемарен, таблетки шипучі, рекомендується дотримуватись низькобілкової дієти, тобто обмежувати вживання харчових продуктів, багатих на вміст пуринів (наприклад, м'ясо, ковбасні вироби, нутрощі тварин, сардини).

Щодня необхідно випивати 2-3 л рідини у вигляді чаю, фруктового соку або лужної мінеральної води для того, щоб шляхом утворення достатньої кількості сечі знизити ризик утворення каменів.

Препарат не містить вуглеводів і його можна застосовувати для лікування хворих на цукровий діабет.

Зміна кольору невикористаних індикаторних смужок не впливає на результати визначення рН.

Вагітність і період годування груддю.
При застосуванні лікарського засобу згідно з інструкцією негативного впливу під час вагітності та в період годування груддю не спостерігалось.

Діти. Належним чином отримані клінічні дані щодо застосування препарату для лікування дітей недостатні. Тому , при лікуванні пацієнтів цієї вікової групи,
лікар повинен призначати дозування індивідуально у кожному окремому випадку.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами та пристроями.
Препарат не впливає на швидкість реакції, здатність працювати з пристроями і керувати транспортними засобами.

Термін придатності 2 роки. Не застосовувати препарат після закінчення зазначеного на упаковці терміну придатності.

Зберігати при температурі не вище 30 °С, щільно закритим, у сухому, недоступному для дітей місці.

Без рецепта. Упаковка.

БЛЕМАРЕН®