Еналаприл-Астрафарм таблетки 20мг №20 (07044)

Астрафарм ООО

Україна

одна таблетка містить еналаприлу малеату 0,01 г;
допоміжні речовини: цукор молочний, крохмаль картопляний або кукурудзяний, полівінілпіролідон низькомолекулярний медичний, магнію стеарат, барвник Е 122.
одна таблетка містить еналаприлу малеату 0,02 г;
допоміжні речовини: цукор молочний, крохмаль картопляний, або кукурудзяний, полівінілпіролідон низькомолекулярний медичний, магнію стеарат.

По 10 або 20 таблеток у контурній чарунковій упаковці, по 1 контурній упаковці по 20 таблеток або 2 контурні упаковки по 10 таблеток в пачці.

Таблетки.
Таблетки білого кольору (0,02г) або таблетки рожевого кольору з вкрапленнями більш інтенсивного забарвлення (0,01г); плоскоциліндричної форми з фаскою і рискою.

ЕНАЛАПРИЛ

ЕНАЛАПРИЛ-АСТРАФАРМ - інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ). Фармакологічну активність проявляє метаболіт еналаприлу - еналаприлат. Препарат пригнічує утворення ангіотензину II і запобігає його судинозвужувальній дії, знижує рівень альдостерону в плазмі крові, пригнічує розпад брадикініну, посилює синтез простагландину Е2. Викликає антигіпертензивний ефект, знижуючи загальний периферичний судинний опір, зменшує пiслянавантаження, знижує тиск у правому передсерді та малому колі кровообігу.

Після прийому внутрішньо близько 60 % прийнятої дози абсорбується з травного тракту. У печінці ЕНАЛАПРИЛ-АСТРАФАРМ піддається гідролізу, у результаті чого утворюється еналаприлат, який і блокує ангіотензинперетворюючий фермент, пригнічуючи утворення ангіотензину II. Максимальна концентрація ЕНАЛАПРИЛ-АСТРАФАРМу в сироватці крові досягається через 1 годину, еналаприлату - через 3-4 години після прийому. Препарат діє протягом 12-24 годин, починає виводитися з плазми крові вже через 6 годин, повна екскреція - через 30-35 годин. Основний шлях виведення - через нирки, 94 % прийнятого внутрішньо ЕНАЛАПРИЛ-АСТРАФАРМу виводиться у вигляді еналаприлату. Період напіввиведення енаприлату становить близько 11 годин.

Артеріальна гіпертензія;
реноваскулярна гіпертензія;
застійна серцева недостатність.

Ангіоневротичний набряк в анамнезі, порфірія, вагітність, лактація, дитячий вік, прогресуюча азотемія при двосторонньому стенозі ниркових артерій або стенозі ниркової артерії єдиної нирки, гіперкаліємія, підвищена чутливість до ЕНАЛАПРИЛ-АСТРАФАРМу та інших інгібіторів АПФ.

При одночасному застосуванні ЕНАЛАПРИЛ-АСТРАФАРМ та калійзберігаючих діуретиків (спіронолактон, триамтерен, амілорид), особливо у хворих з порушеннями функції нирок, можливий розвиток гіперкаліємії. Гіперкаліємія може бути спровокована одночасним з ЕНАЛАПРИЛ-АСТРАФАРМом прийомом циклоспорину, препаратів калію, харчових добавок, які містять калій.

Застосування ЕНАЛАПРИЛ-АСТРАФАРМ разом з діуретиками, бета-адреноблокаторами, блокаторами кальцієвих каналів, гідралазином, празозином посилює гіпотензивну дію на фоні прийому препарату.

При одночасному застосуванні ЕНАЛАПРИЛ-АСТРАФАРМ :
з нестероїдними протизапальними препаратами (особливо індометацином) можливе зниження активності ЕНАЛАПРИЛ-АСТРАФАРМ ;
з препаратами літію можлива затримка виведення літію з організму і, відповідно, посилюється ризик виникнення побічних та токсичних ефектів літію;
з препаратами наперстянки клінічно значущої взаємодії не відмічено.

ЕНАЛАПРИЛ-АСТРАФАРМ посилює дію алкоголю, зменшує період напіввиведення теофіліну; циметидин подовжує період напіввиведення ЕНАЛАПРИЛ-АСТРАФАРМ .

Засоби, що пригнічують функцію кісткового мозку, разом з ЕНАЛАПРИЛ-АСТРАФАРМом підвищують ризик нейтропенії чи агранулоцитозу.

При одночасному призначенні препарату з естрогенами останні можуть зменшувати антигіпертензивний ефект препарату за рахунок затримки рідини в організмі.

Симпатоміметики можуть послаблювати антигіпертензивну дію ЕНАЛАПРИЛ-АСТРАФАРМу .

Дози препарату підбираються індивідуально, залежно від стану хворого.

При артеріальній гіпертензії початкова доза становить 5 мг один раз на добу. При недостатньому ефекті дозу збільшують до 10-20 мг на добу. Середня підтримуюча доза - 10-20 мг 1-2 рази на добу. Максимальна добова доза становить 40 мг.

При реноваскулярній гіпертензії ЕНАЛАПРИЛ-АСТРАФАРМ призначають спочатку в дозі 5 мг на добу, поступово збільшуючи дозу. Підтримуюча доза - 10-20 мг 1-2 рази на добу. Добова доза не повинна перевищувати 40 мг.

При застійній серцевій недостатності початкова доза становить 2,5 мг, потім, у випадку відсутності ефекту, дозу слід поступово збільшувати до середньої підтримуючої дози 20 мг на добу в 1 або 2 прийоми. Ефект терапії оцінюють через 4 тижні від початку прийому препарату.

У пацієнтів з порушеннями функції нирок, якщо кліренс креатиніну менший 30 мл/хв, доза препарату становить 2,5-5 мг на добу. Максимальну дозу, що становить 10-20 мг на добу, перевищувати не слід. Доцільно при необхідності збільшити інтервали між прийомами препарату.

Якщо пацієнт приймає діуретики, то за 2-3 дні до призначення ЕНАЛАПРИЛ-АСТРАФАРМу їх слід відмінити. Якщо це неможливо, необхідно починати лікування з мінімальної початкової дози під ретельним медичним наглядом.

Хворим, які лікуються гемодіалізом, призначають 2,5 мг ЕНАЛАПРИЛ-АСТРАФАРМУ в день діалізу, у інші дні лікар підбирає дозу залежно від рівня артеріального тиску. Режим дозування ЕНАЛАПРИЛ-АСТРАФАРМу - 1-2 рази на добу.

Препарат можна приймати незалежно від прийому їжі.

Безпека та ефективність ЕНАЛАПРИЛ-АСТРАФАРМу у дітей не встановлена, тому дітям його не призначають.

Передозування препарату може призвести до артеріальної гіпотензії та погіршення перфузії життєво важливих органів.

Лікування: необхідно надати пацієнту горизонтального положення, підняти нижні кінцівки. Показане промивання шлунка з подальшим призначенням активованого вугілля. У більш серйозних випадках проводять заходи, спрямовані на стабілізацію АТ (в умовах стаціонару - введення 0,9 % натрію хлориду або плазмозамінників, при тяжких ступенях передозування можливе проведення гемодіалізу та внутрішньовенне введення ангіотензину).

У випадку ангіоневротичного набряку призначають антигістамінні препарати.

У окремих випадках спостерігаються:
з боку серцево-судинної системи: зрідка - артеріальна гіпотензія (у т.ч. ортостатична), особливо після прийому першої дози препарату, непритомність, у поодиноких випадках - біль у грудній клітці, стенокардія, порушення серцевого ритму;
з боку ЦНС: головний біль, запаморочення, підвищена втомлюваність, астенія; порушення сну, нервозність, депресії, парестезії;
з боку дихальної системи: сухий кашель, захриплість голосу, у поодиноких випадках - бронхоспазм, задишка, ринорея; фарингіт;
з боку травного тракту та печінки: зміна смакових відчуттів, нудота, діарея, холестаз, підвищення активності печінкових трансаміназ та вмісту білірубіну за рахунок порушення функції печінки з ураженням та некрозом гепатоцитів;
з боку м'язової системи: судоми м'язів;
з боку сечовидільної системи: у пацієнтів з порушенням функції нирок, та у пацієнтів, які приймають діуретики, спостерігається оборотне підвищення показників креатиніну і сечовини в сироватці крові, протеїнурія, які після відміни препарату нормалізуються;
з боку системи кровотворення: анемія, нейтропенія, лейкопенія, тромбоцитопенія, дуже рідко - агранулоцитоз;
алергічні реакції: шкірні висипи, в т.ч. з еозинофілією ангіоневротичний набряк, температурними реакціями, болями в суглобах.

Пацієнти похилого віку більш чутливі до інгібіторів АПФ, можлива надмірна гіпотензія. ЕНАЛАПРИЛ-АСТРАФАРМ мало впливає на статеву функцію.
З обережністю слід призначати препарат хворим з двостороннім стенозом ниркових артерій або стенозом ниркової артерії єдиної нирки. Хворим зі зниженою функцією нирок слід зменшити разову дозу препарату і/або збільшити інтервал між прийомами.
З особливою обережністю (враховуючи співвідношення користь/ризик) слід призначати препарат після операції трансплантації нирки, хворим з порушеннями кровотворення, аутоімунними захворюваннями, вираженими аортальним чи мітральним стенозами, іншими захворюваннями з обструкцією шляхів відтоку з лівого шлуночка.
У випадках гіповолемії у зв'язку з попередньою терапією салуретиками до призначення ЕНАЛАПРИЛ-АСТРАФАРМу необхідно компенсувати втрату рідини і солей.
З обережністю призначають препарат хворим з порушеннями функції печінки.
Слід з обережністю призначати ЕНАЛАПРИЛ-АСТРАФАРМ одночасно з імунодепресантами.
У пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю препарат можна застосовувати разом з серцевими глікозидами і діуретиками.
Зниження ефективності ЕНАЛАПРИЛ-АСТРАФАРМу можливе у випадку споживання їжі з високим вмістом натрію хлориду.
Під час лікування ЕНАЛАПРИЛ-АСТРАФАРМом не слід вживати алкоголь через ризик розвитку гіпотензії.
У випадку розвитку побічних ефектів або набряку Квінке ЕНАЛАПРИЛ-АСТРАФАРМ необхідно відмінити і призначити відповідне лікування.
Препарат слід відмінити перед дослідженням функції паращитовидної залози.
При тривалому застосуванні препарату необхідно контролювати показники периферичної крові.
Для препаратів групи інгібіторів АПФ можлива перехресна гіперчутливість.
Умови відпуску.
За рецептом.

Умови та термін зберігання.
У сухому, захищеному від світла, недоступному для дітей місці.

Термін придатності - 3 роки.

5, Ацеприл, Вазотек, Вирфен, Инворил, Инновейс, Миниприл, Миоприл, Хитрол, Эднит, Еналаприл, Енам, Энвас, АПО-ЕНАЛАПРИЛ, БЕРЛИПРИЛ® 10, БЕРЛИПРИЛ® 5, ВАЗОЛАПРИЛ, КАЛЬПИРЕН, КСАНЕФ, ПРО-ДОД-5, ОЛІВІН, ОРЕН, ПРЕС, ПРИЛЭНАП, ЭНАЛ-10, ЭНАЛ-2, ЭНАЛ-5, ЕНАЛАПРИЛ МАЛЕАТ, ЕНАЛАПРИЛ-АСТРАФАРМ, ЕНАЛАПРИЛ-ДАРНИЦЯ, ЕНАЛАПРИЛ-ЗДОРОВ'Я, ЕНАЛАПРИЛ-ЛУГАЛ, ЕНАЛАПРИЛ-Н.С., ЕНАЛАПРИЛ-НОРТОН, ЕНАЛАПРИЛ-ФАРМАК, ЕНАЛАПРИЛ-ФПО, ЕНАЛАПРИЛУ МАЛЕАТ, ЭНАПРИЛ-10, ЭНАПРИЛ-2, ЭНАПРИЛ-20, ЭНАПРИЛ-5, ЭНАЛОЗИД® МОНО, БЕРЛИПРИЛ® 20, МАПРИПОЛ®, РЕНИТЕК®, ЕНА САНДОЗ®, ЭНАГЕКСАЛ®, ЕНАП®, ЕНАЛАПРИЛ-КРЕДОФАРМ