Липримар таблетки 20мг №30 (60741)

ПФАЙЗЕР

Германия

1 таблетка містить кальцію аторвастатину (тригідрату) у дозі, еквівалентній 10 мг, 20 мг, 40 мг і 80 мг аторвастатину;

Допоміжні речовини (таблетки, вкриті оболонкою по 10, 20 і 40 мг): кальцію карбонат, целюлоза мікрокристалічна, лактози моногідрат, натрію карбоксиметилцелюлоза, полісорбат-80, гідроксипропілцелюлоза, магнію стеарат, Опадрі YS-1-7040 білий, емульсія симетикону, віск канделільський.

Допоміжні речовини (таблетки, вкриті оболонкою по 80 мг): кальцію карбонат, целюлоза мікрокристалічна, лактози моногідрат, натрію карбоксиметилцелюлоза, полісорбат-80, гідроксипропілцелюлоза, магнію стеарат, Опадрі YS-1-7040 білий, емульсія симетикону.

По 14, 28 или 30 таблеток в блистерах и в картонной коробке.

Таблетки, покрытые оболочкой.

АТОРВАСТАТИН

Аторвастатинєселективнимконкурентнимінгібіторомредуктази3-гідрокси-3-метилглютарил-коензимуА(ГМГ-КоА)-ензиму,якийрегулюєшвидкістьперетвореннягмг-КоАвмевалонат-прекурсорстеролів(вт.ч.-холестерину).Упацієнтівізгомозиготноюігетерозиготноюродинноюгіперхолестеринемією(РГ),неспадковоюформоюгіперхолестеринеміїтазмішанимидисліпідеміямиаторвастатинзменшуєконцентраціюзагальногохолестерину,холестерин-ліпопротеїнівнизькоїщільності(Х-ЛНЩ)тааполіпопротеїнуБ(апоБ).Аторвастатинтакожзменшуєконцентраціюхолестерин-ліпопротеїнівдуженизькоїщільності(Х-ЛДНЩ)ітригліцеридів(ТГ)тадещозбільшуєкількістьхолестерин-ліпопротеїнувисокоїщільності(Х-ЛВЩ).

Аторвастатинзнижуєрівніхолестеринуіліпопротеїнівуплазмізарахунокпригніченнягмг-КоАредуктазитасинтезухолестеринувпечінціізбільшеннякількостіпечінковихрецепторівлнщнаповерхніклітин,щоспричиняєпосиленнязахопленняікатаболізмулнщ.

АторвастатинзменшуєсинтезЛНЩікількістьчастиноклнщ.Вінспричиняєвираженеістійкепідвищенняактивностілнщ-рецепторівупоєднаннізісприятливимизмінамиякостілнщ-часток,щоциркулюють.АторвастатинзнижуєрівеньЛНЩухворихізгомозиготноюсімейноюгіперхолестеринемією,вякихтерапіязвичайнимигіполіпідемічнимизасобамичастоємалоефективною.

Улюдинифармакологічнуактивністьвиявляєякаторвастатин,такідеякійогометаболіти.Первинниммісцемдіїаторвастатинуєпечінка,якавідіграєголовнурольусинтезіхолестеринутакліренсілнщ.ЗменшеннярівняХ-ЛНЩдобрекорелюєздозоюпрепаратутаконцентрацієюйоговорганізмі.Індивідуальнедозуванняпрепаратуґрунтуєтьсянатерапевтичнійвідповіді.

Підчасвивченнядозовогоефектуаторвастатин(10-80мг)зменшуваврівеньзагальногохолестерину(30-46%),Х-ЛНЩ(41-61%),апоБ(34-50%)іТГ(14-33%).Такийрезультатєстійкимупацієнтівзгетерозиготноюродинноюгіперхолестеринемією,неспадковоюформоюгіперхолестеринеміїізмішаноюформоюгіперліпідемії,включаючихворихнаінсуліннезалежнийцукровийдіабет.

Упацієнтівзізольованоюгіпертригліцеридемієюаторвастатинзменшуєрівеньзагальногохолестерину(ЗХ),Х-ЛНЩ,Х-ЛДНЩ,апоБ,ТГ,холестерин-ліпопротеїнневисокоїщільностітапідвищуєх-ЛВЩ.Упацієнтівіздисбеталіпопротеїнемієюаторвастатинзменшуєрівеньхолестерин-ліпопротеїнусередньоїщільності(Х-ЛСЩ).

Упацієнтівізгіперліпопротеїнемієюфредриксонівськоготипуііатаіібсереднійвідсотокпідвищеннях-ЛВЩпризастосуванні10-80мгпрепаратустановив5,1-8,7%незалежновіддози.Крімтого,відмічалосязначущедозозалежнезменшенняспіввідношеньзх/Х-ЛВЩіХ-ЛНЩ/Х-ЛВЩ.

Впливаторвастатинуудозі80мгнадобупротягом16тижнівнавиникненняішеміїтазагальнусмертністьухворихнанестабільнустенокардіючиінфарктміокардабеззубцяqвиявивсязначущимзниженнямризикуішеміїміокардаталетальності,зменшеннямризикувипадківрегоспіталізаціїзприводустенокардіїтапідтвердженоїішеміїміокарда.Аторвастатинзменшувавризикрозвиткуішеміїтасмертіоберненопропорційноконцентраціїх-ЛНЩ.Аторвастатинзменшувавризикішеміїтасмертіухворихнаінфарктміокардабеззубцяqтанестабільнустенокардіюоднаковоучоловіківіжіноквікомякдо65,такістарше.

Профілактикакардіоваскулярнихускладнень.

Аторвастатинзначнозменшувавчастотуфатальнихсерцево-судиннихзахворюваньінефатальногоінфарктуміокарда,загальнучастотукардіоваскулярнихзахворювань,частотуфатальногоінефатальногоінсульту,зменшувавнеобхідністьвиконанняреваскуляризаціїміокарда.Призастосуванніаторвастатинузагальнасмертністьілетальністьвідсерцево-судиннихзахворюваньзменшувалисьнезначно,алевідмічалисясприятливітенденції.Лікувальнийефектнезалежаввідстаті,вікуабопочатковогорівняХ-ЛНЩ.

Гетерозиготнародиннагіперхолестеринеміявпедіатричнійпрактиці.

Ухлопчиківтаупостменархіальнийперіоддівчаток(10-17років)ізгетерозиготноюсімейноюгіперхолестеринемієючитяжкоюгіперхолестеринемієюаторвастатинудозі10-20мгодинразнаденьсуттєвознижуваврівеньзагальногохолестерину,Х-ЛНЩ,тригліцеридівтаапоБвплазмі.Прицьомунебуловиявленосуттєвоговпливуназрісттастатеведозріванняухлопчиківабонатривалістьменструальногоциклуудівчаток.Безпекатаефективністьзастосуваннядозивище20мгдлялікуваннядітейневивчались.Впливдовготривалоїефективностітерапіїаторвастатиномудитинствіназменшеннязахворюваностітасмертностіудоросломувіціневстановлений.

Повторніінсульти.

Упацієнтівбезсерцево-судиннихзахворювань,якіза6іменшемісяцівдопочаткулікуваннямалиінсультаботіа(транзиторнуішемічнуатаку)аторвастатинудозі80мгзменшувавризикфатальнихтанефатальнихінсультівна15%,значнозменшувавчастотувиникненнясерцево-судиннихзахворювань,ризик«великихкоронарнихподій»,процедурреваскуляризації.

Аторвастатинутомуждозуваннізменшувавкількістьвипадківішемічнихінсультівтазбільшувавкількістьвипадківгеморагічнихінсультів.Аторвастатинневпливавналетальністьвідгеморагічнихінсультів.Булопродемонстрованозменшенняризикусерцево-судиннихподійпритерапіїаторвастатином80мгувсіхгрупахпацієнтів,завиключеннямхворих,яківжемалигеморагічнийінсультабоповторнийгеморагічнийінсультнапочаткутерапії.Аторвастатинвдозі80мгзменшуєкількістьінсультівтазменшуєкількість«коронарнихподій».

Вториннапрофілактикасерцево-судиннихускладнень

Булипроведенідослідженняіззастосуванняматорвастатинуудозі10мгта80мгдлязменшеннясерцево-судиннихускладненьу10001пацієнта,щомаликлінікусерцево-судиннихзахворюваньтадосягнулирівнялнщ<130мг/длпіслязакінчення8-тижневогоперіодузастосуванняаторвастатинуудозі10мг.Пацієнтибулирандомізованінагрупи-ті,щозастосовувалиаторвастатинудозі10мгнадобутаті,щозастосовували80мгнадобувсередньомупротягом4,9років.

Прилікуванніаторвастатиномудозі80мгнадобузначимознижуваласячастота«великихкоронарнихподій»(434випадкиугрупі,щозастосовувалиаторвастатин80мгнадобуупорівнянніз548випадкамиугрупі,щозастосовувалиаторвастатин10мгнадобу),звідноснимзниженнямризику22%.

Невідзначенозначимоївідмінностіудосліджуванихгрупахщодозагальноїсмертності.Часткапацієнтів,уякихсмертьвиниклавнаслідоксерцево-судиннихзахворювань,включаючиішемічнухворобусерцятафатальнийінфарктміокардабулазначнонижчоюугрупіпацієнтів,щозастосовувалиаторвастатинудозі80мгпорівнянозтими,щоприймалийогоудозі10мг.Відсотокпацієнтівугрупі,якізастосовувалиаторвастатин80мгіпричинасмертіякихнепов'язанізсерцево-судиннимизахворюваннями,кількісноперевищуваввідповіднийвідсотокугрупіпацієнтів,щозастосовувалийогоудозі10мг.

Метаболизм. Всасывания. Аторвастатин быстро всасывается после перорального приема; его концентрация в плазме достигает максимума в течение 1-2 час. Всасываемость и концентрация в плазме крови увеличиваются пропорционально дозе препарата. Аторвастатин в таблетках имеет биодоступность 95-99 % в сравнении с раствором. Абсолютная биодоступность аторвастатина составляет примерно 12 %, а системная доступность ингибирующей активности относительно ГМГ-КоА редуктазы - около 30 %. Низкую системную биодоступность связывают с пресистемным клиренсом в слизистой оболочке желудочно-кишечного тракта и/или биотрансформацией при первом прохождении через печень. Несмотря на то, что доля и степень всасывания препарата уменьшаются при приеме вместе с пищей приблизительно на 25 % и 9 % соответственно, оценивая по Смах и AUC, снижение уровня хлнп не зависело от того, принимался аторвастатин вместе с пищей или нет. При применении аторвастатина вечером его концентрация в плазме крови была ниже (приблизительно 30 % для Смах и AUC), чем при утреннем приеме. Однако уменьшение уровня Х-ЛНП не зависит от времени приема препарата.

Распределение. Средний объем распределения аторвастатина составляет приблизительно 381 л. Более 98 % препарата связывается с белками плазмы. Коэффициент соотношения эритроцит/плазма составляет примерно 0,25, что свидетельствует о слабом проникновении препарата в эритроциты.

Метаболизм. Аторвастатин метаболизируется в орто - и парагидроксилированных производных и различных бета-окисленных продуктов. In vitro угнетение ГМГ-КоА-редуктазы за счет орто - и парагидроксилированных метаболитов почти равна действию аторвастатина. Ингибирующий эффект препарата в отношении ГМГ-КоА?редуктазы примерно на 70 % реализуется за счет активности циркулирующих метаболитов. Исследования in vitro показали важное значение печеночного цитохрома Р450 3А4 для метаболизма аторвастатина, что может проявляться в увеличении концентрации аторвастатина в плазме человека в результате совместного применения с эритромицином, который является ингибитором указанного энзима. При исследованиях in vitro также установлено, что аторвастатин является слабым ингибитором цитохрома Р450 3А4. Одновременное применение аторвастатина и терфенадина - соединения, в основном метаболизируется цитохромом Р450 3А4, не дало значимого эффекта увеличение концентрации терфенадина в плазме. Следовательно, маловероятно, что аторвастатин будет значительно изменять фармакокинетику других субстратов цитохрома Р450 3А4. У животных ортогідроксильні метаболиты подвергаются дальнейшей глюкуронизации.

Выделения. Аторвастатин и его метаболиты выделяются главным образом с желчью вследствие печеночного и/или экстрапеченочного метаболизма. Однако препарат не подвергается значительной кишечно-печеночной рециркуляции. Средний период полувыведения аторвастатина у человека составляет около 14 ч, но период полувыведения ингибиторной активности относительно ГМГ-КоА-редуктазы благодаря циркулирующим активным метаболитам составляет от 20 до 30 часов. Менее 2% дозы аторвастатина после перорального приема выделяется с мочой.

Особенности. Люди пожилого возраста. Уровень концентрации аторвастатина в плазме у здоровых пожилых людей (старше 65 лет) выше (примерно 40 % для Смах и на 30 % - для AUC), чем у молодых людей. Не обнаружено различий эффективности лечения аторвастатином пожилых пациентов и пациентов других возрастных групп.

Дети. У детей изучение фармакокинетики не проводилось.

Пол. Уровень концентрации аторвастатина в плазме крови у женщин отличается от уровня концентрации в плазме у мужчин (примерно 20 % выше для Смах и на 10 % меньше для AUC). Однако не выявлено клинически достоверного отличия эффекта влияния на липиды у мужчин и женщин.

Почечная недостаточность. Болезни почек не влияют на уровень концентрации препарата в плазме или на действие аторвастатина относительно липидов. Поэтому нет необходимости изменять дозу препарата для больных с почечной недостаточностью.

Гемодиализ. Исследования, что проводились, не охватывали пациентов с терминальной стадией заболевания почек; вероятно, гемодиализ существенно не изменяет клиренс аторвастатина, поскольку препарат почти полностью связывается с белками плазмы.

Печеночная недостаточность. Уровень концентрации аторвастатина в плазме крови заметно повышается (Смах примерно в 16 раз, а AUC - в 11 раз) у больных алкогольным циррозом печени (Чайлд-П'юдж Бы).

Канцерогенез, мутагенез, вредное влияние на фертильность. В ходе исследований на животных аторвастатин не обнаружил канцерогенного эффекта.

Как дополнение к диете для лечения пациентов с повышенным уровнем общего холестерина, холестерин-липопротеинов низкой плотности, аполипопротеина Б, триглицеридов, с целью увеличения холестерин-липопротеинов высокой плотности у больных с первичной гиперхолестеринемией (гетерозиготная семейная и ненаследственная гиперхолестеринемия), комбинированной (смешанной) гиперлипидемией (Фредриксоновский тип ІІа и ІІb), повышенным уровнем триглицеридов в сыворотке крови (Фредриксоновский тип IV) и больных с дисбеталипопротеинемией (Фредриксоновский тип ІІІ) в случаях, когда диета не обеспечивает надлежащего эффекта.

Для снижения уровня общего холестерина и Х-ЛПЩ у больных с гомозиготной семейной гиперхолестеринемией, когда диета и другие немедикаментозные средства не обеспечивают надлежащего эффекта.

Пациентам без клинических проявлений сердечно-сосудистых заболеваний, с наличием или отсутствием дислипидемии, но которые имеют несколько факторов риска сердечно-сосудистых заболеваний, таких как табакокурение, артериальная гипертензия, сахарный диабет, низкий уровень хлвп или наличие в семейном анамнезе информации о заболевании сердечно-сосудистыми болезнями в молодом возрасте с целью

- уменьшение риска фатальных проявлений ишемической болезни сердца и нефатального инфаркта миокарда;

- уменьшение риска возникновения инсульта;

- уменьшение риска возникновения стенокардии и необходимости выполнения процедур реваскуляризации миокарда.

У пациентов с клиническими симптомами коронарных заболеваний аторвастатин показан для

- уменьшение риска нефатального инфаркта миокарда;

- уменьшение риска фатального и нефатального инсульта;

- уменьшение риска процедур реваскуляризации;

- уменьшение риска госпитализации по поводу застойной сердечной недостаточности

- уменьшение риска стенокардии.



Дети (10-17 лет)

ЛіпримарО назначается как вспомогательное средство к диете для снижения уровня общего холестерина, холестерин-липопротеинов низкой плотности и аполипопротеина Б у мальчиков и девочек в постменархиальный период, в возрасте от 10 до 17 лет с гетерозиготной семейной гиперхолестеринемией, если даже при условии соблюдения адекватной диеты

а) уровень Х-ЛНП остается ? 190 мг/дл (1,90 г/л) или

б) уровень Х-ЛНП остается ? 160 мг/дл (1,6 г/л) и

· в семейном анамнезе имеет место возникновения сердечно-сосудистых заболеваний в молодом возрасте;

· у больных детей имеет место два или больше других факторов риска возникновения сердечно-сосудистых заболеваний (курение, артериальная гипертензия, сахарный диабет, низкий уровень хлвп или наличие в семейном анамнезе информации о заболевании НП сердечно-сосудистые болезни в молодом возрасте).

ЛіпримарО противопоказан в случае гиперчувствительности к любому компоненту препарата; активные заболевания печени или невыясненного персистирующего повышения активности трансаминаз, что втрое превышает норму; беременным, женщинам, которые кормят грудью, или в случае вероятного зачатия ребенка вследствие недостаточных мер предупреждения беременности. ЛіпримарО может быть назначен женщинам детородного возраста лишь тогда, когда они категорически отвергают это противопоказание и хорошо осведомлены о возможном риске для плода. Эффективность и безопасность применения Ліпримару® для лечения детей в возрасте до 10 лет не изучалась. Поэтому применение препарата для лечения пациентов этой возрастной группы не рекомендовано.

Риск возникновения миопатии во время лечения ингибиторами ГМГ-СоА редуктазы увеличивается при одновременном применении циклоспорина, производных фиброевой кислоты, липид-модифицирующей дозы ниацина, эритромицина, противогрибковых препаратов группы азолов.

Ингибиторы цитохрома Р450 3А4. Аторвастатин метаболизируется с помощью цитохрома Р450 3А4. Одновременное применение аторварстатину с ингибиторами цитохрома Р450 3А4 может вызвать увеличение концентрации аторвастатина. Сила взаимодействия и потенцирование эффекта зависит от вариабельности действия на цитохром Р450 3А4.

Ингибиторы переносчика

Аторвастатин и его метаболиты являются субстанциями переносчика ОАТР1В1. Ингибиторы ОАТР1В1 (например, циклоспорин) могут повышать биодоступность аторвастатина. Одновременное применение аторвастатина 10 мг и циклоспорина 5,2 мг/кг/сут вызывает повышение в 7,7 раз экспозиции аторвастатина.

Эритромицин/кларитромицин. Одновременное применение ЛіпримаруО и эритромицина (500 мг 4 раза в сутки) или кларитромицина (500 мг дважды в сутки), которые ингибируют цитохром Р450 3А4, сопровождалось повышением уровня ЛіпримаруО в плазме (см. «Особенности применения. Влияние на скелетные мышцы»).

Ингибиторы протеаз. Одновременное применение ЛіпримаруО и ингибиторов протеаз, которые подавляют действие цитохрома Р450 3А4, сопровождается увеличением концентрации ЛіпримаруО в плазме.

Ділтіазем гидрохлорид. Одновременное применение ЛіпримаруО 40 мг с дилтиаземом 240 мг вызывает повышение плазменных концентраций первого.

Циметидин. Не выявлено существенных эффектов взаимодействия между этими препаратами и Ліпримаром®.

Итраконазол: Одновременное применение аторвастатина (20-40 мг) и інтраконазолу (200 мг) сопровождалось увеличение AUC (площадь под кривой концентрация-время) первого.

Грейпфрутовый сок. Содержит вещества, которые являются ингибиторами цитохрома Р450 3А4 и может повышать концентрацию Ліпримару®, особенно при употреблении грейпфрутового сока более 1,2 л в сутки.

Стимуляторы цитохрома Р450 3А. Одновременное применение аторвастатина и стимуляторов Р450 3А4 (рифампицин, эфавиренз) может вызывать разного уровня снижение концентрации аторвастатина в плазме. Рифампицин, в связи с двойным механизмом действия (индуктор цитохрома Р450 3А4 и ингибитор фермента-переносчика ОАТР1В1 в печени), рекоменовано одновременно применять с аторвастатином, так как отсроченное применение аторвастанину после терапии рифампицином сопровождалось значительным снижением концентрации аторвастатина в плазме.

Антациды. Одновременное применение ЛіпримаруО и суспензии пероральных антацидов, которая содержит гидроксиды алюминия и магния, уменьшает концентрацию ЛіпримаруО в плазме примерно на 35 %, однако это не влияло на снижение уровня хлнп. Антипирин. Поскольку ЛіпримарО не изменяет фармакокинетику антипирина, взаимодействие между другими препаратами, которые метаболизируются с помощью этого же цитохрома (такими как терфенадин, толбутамид, триазолам, пероральные контрацептивы), маловероятно. Холестипол. Концентрация ЛіпримаруО в плазме уменьшается на 25 % при одновременном применении холестиполу. Однако гіполіпопротеїновий эффект был более выражен при одновременном применении ЛіпримаруО и холестиполу, чем при применении одного из этих препаратов. Дигоксин. При длительном применении дигоксина и одновременном применении 10 мг ЛіпримаруО уровень дигоксина в плазме не изменялся. Однако концентрация дигоксина увеличивалась примерно на 20 % при одновременном применении 80 мг ЛіпримаруО на сутки. Следует должным образом контролировать состояние пациентов, которые применяют дигоксин. Азитромицин. Одновременное применение ЛіпримаруО (10 мг ежедневно) и азитромицина (500 мг ежедневно) не изменяло концентрацию ЛіпримаруО в плазме. Пероральные контрацептивы. Одновременное применение с пероральными контрацептивами, которые содержат норэтиндрон и етанілестрадіол, увеличивают AUC этих двух препаратов примерно на 30 и 20 %. Этот эффект следует учитывать при выборе контрацептива для женщин, которые применяют ЛіпримарО. Варфарин. Не выявлено существенных эффектов взаимодействия между этими препаратами и Ліпримаром®. Амлодипин. В опытах взаимодействия лекарственных средств одновременное применение 80 мг аторвастатина по 10 мг амлодипина у здоровых лиц сопровождалось увеличением экспозиции аторвастатина, хотя не имело клинически значимого эффекта.

Другая сопутствующая терапия. Во время клинических исследований ЛіпримарО применялся одновременно с антигипертензивными средствами и эстрогензамещающими препаратами без существенных эффектов взаимодействия. Взаимодействие с другими препаратами не изучалось.

Перед началом терапии ЛіпримаромО следует определить уровень гиперхолестеринемии на фоне соответствующей диеты, назначить физические упражнения и меры, направленные на уменьшение веса у пациентов с ожирением, и провести лечение других заболеваний. Во время лечения ЛіпримаромО пациентам следует придерживаться стандартной антихолестериновой диеты. Препарат назначают в дозе 10-80 мг один раз в сутки ежедневно, в любое время дня, независимо от приема пищи. Стартовая и поддерживающая доза может быть индивидуализирована в соответствии с исходного уровня Х-ЛНП, задач терапии и ее эффективности. Через 2-4 недели от начала лечения и/или коррекции дозы ЛіпримаруО следует определить липидограмму и соответствующим скорректировать дозу.

Первичная гиперхолестеринемия и комбинированная (смешанная) гиперлипидемия. В большинстве случаев достаточно назначить 10 мг один раз в сутки. Результат лечения становится заметным через 2 недели, максимальный эффект наблюдается через 4 недели. Положительные изменения поддерживаются путем длительного применения.

Гомозиготна семейная гиперхолестеринемия. В большинстве случаев у пациентов с гомозиготной семейной гиперхолестеринемией результат достигается вследствие применения 80 мг ЛіпримаруО 1 раз в сутки, что обеспечивает снижение уровня Х-ЛНП более 15 % (18-45 %).

Гетерозиготная семейная гиперхолестеринемия в педиатрической практике (10-17-летние пациенты). Рекомендуется назначать ЛіпримарО в начальной дозе по 10 мг один раз в сутки ежедневно. Максимальная рекомендованная доза составляет 20 мг один раз в сутки ежедневно (дозы, превышающие 20 мг, не изучались у пациентов этой возрастной группы). Доза может быть индивидуализирована в соответствии с задачами терапии, коррекция дозы может проводиться с интервалом 4 недели и более.

Применение для лечения пациентов с почечной недостаточностью. Заболевания почек не влияют на концентрацию ЛіпримаруО или уменьшение уровня Х-ЛНП в плазме. Следовательно, нет необходимости в коррекции дозы.

Применение для лечения пожилых пациентов. Разницы в безопасности, эффективности или достижении цели в лечении гиперхолестеринемии у пожилых пациентов и пациентов других возрастных групп нет.

Применение в комбинации с другими медицинскими препаратами.

Если есть необходимость одновременного применения аторвастатина и циклоспорина, доза аторвастатина не должна превышать 10 мг (см. раздел «Особенности применения»

- действие на скелетные мышцы и раздел «Взаимодействие с другими лекарственными средствами» -Ингибиторы переносчика).

Специфического лечения при передозировке ЛіпримаруО не существует. В случаях передозировки проводят симптоматическую и поддерживающую терапию. Поскольку ЛіпримарО связывается с белками плазмы, гемодиализ не дает существенного уменьшения концентрации препарата в плазме.

Зачастую (? 1 %) побочное действие ЛіпримаруО была такой:

- психические расстройства: инсомния;

- нервная система: головная боль;

- пищеварительный тракт: тошнота, диарея, боль в животе, диспепсия, запор, метеоризм;

- опорно-двигательная система и соединительная ткань: миалгия;

- общие проявления: астения.

Кроме названных в клинических исследованиях отмечали следующие побочные эффекты ЛіпримаруО:

- обмен веществ и пищеварение: гипогликемия, гипергликемия, анорексия;

- нервная система: периферическая нейропатия, парестезия;

- пищеварительный тракт: панкреатит, рвота;

- гепатобилиарная система: гепатит, холестатическая желтуха;

- кожа и подкожная клетчатка: алопеция, зуд, сыпь;

- опорно-двигательная система и соединительная ткань: миопатия, миозит, судороги мышц;

- репродуктивная система: импотенция.

Не все из приведенных проявлений имели тесную причинную связь с применением Ліпримару®.

Педиатрические пациенты (10 - 17 лет). У пациентов, которые применяли ЛіпримарО, отмечали побочные проявления, подобные проявлениям у пациентов группы плацебо. Наиболее общим побочным проявлением, который наблюдался в обеих группах, не принимая во внимание причинную связь, были инфекции.

В постмаркетинговых исследованиях отмечались такие побочные эффекты: кровь и лимфатическая система - тромбоцитопения; иммунная система - аллергические реакции (включая анафилаксию); травмы, отравления - разрывы сухожилия; метаболизм - увеличение веса; нервная система - гипестезия, амнезия, головокружение, дисгевзия; органы слуха - звон в ушах; кожа и подкожная клетчатка - синдром Стивенса-Джонсона, токсический эпидермальный некролиз, мультиформная эритема, буллезные высыпания, крапивница; опорно-двигательная система и соединительная ткань - рабдомиолиз, артралгия, боль в спине; общие проявления - боль в грудной клетке, периферические отеки, недомогание, утомляемость.

Впливнапечінку.Якіпризастосуваннііншихгіполіпопротеїнемічнихзасобівцьогожкласу,прилікуванніЛіпримаромОможевідбуватисяпомірнепідвищенняактивностітрансаміназсироваткикрові(утричібільше,ніжверхнійрівеньнорми-ВРН).Функціяпечінкиконтролюваласянапре-іпостмаркетинговихстадіяхдослідженнязастосуванняліпримаруовдозах10,20,40і80мг.Персистуючезбільшенняактивностітрансаміназ(втричібільше,ніжВРНу2чибільшевипадках)спостерігалосяв0,7%пацієнтів,якіотримувалиЛіпримарОпротягомцихдосліджень.Межіцихвідхиленьстановили0,2,0,2,0,6і2,3%призастосуванні10,20,40і80мгпрепаратувідповідно.Збільшенняактивностітрансаміназнесупроводжувалосяжовтухоючиіншимиклінічнимипроявами.ЯкщодозуЛіпримаруОзменшували,робилиперервуабоприпинялилікування,рівеньтрансаміназнормалізувався.Більшістьпацієнтівпродовжувалилікуванняменшимидозамиліпримаруобезнегативнихнаслідків.

Функціяпечінкиповиннавизначатисяпередпочаткомлікуванняіперіодичноконтролюватисяпротягомкурсулікування.Пацієнтам,уякихвиникаютьпроявипорушенняфункціїпечінки,слідвизначитипоказникиїїфункції.Пацієнти,уякихспостерігаєтьсяпідвищенняактивностітрансаміназ,повиннізнаходитисяпідспостереженнямаждонормалізаціїпоказників.Увипадкубільшніжтрикратногозростанняактивностіалатабоасатпонаднормудозуліпримаруослідзменшитиабоприпинитилікування.Ліпримар®здатнийспричинитипідвищенняактивностітрансаміназ.

ЛіпримарОслідпризначатизобережністюпацієнтам,яківживаютьалкогольі/абомаютьзахворюванняпечінкиванамнезі.Хворобипечінкивактивнійфазічипідвищенняактивностітрансаміназізнезрозумілихпричинєпротипоказаннямдляпризначенняліпримаруо.

Впливнаскелетнім'язи.ПідчаслікуванняЛіпримаромОупацієнтівможеспостерігатисяміопатія.Підміопатієюслідрозумітибільум'язахабослабкістьм'язівупоєднаннізізростаннямрівнякреатинфосфокінази(КФК)у10разівпонадВРН.Імовірністьвиникненняцьогостануслідприпуститиупацієнтівіздифузноюміалгією,болючістюабослабкістюм'язіві/абосуттєвимзбільшеннямрівнякреатинфосфокінази.Пацієнтівслідпопередитипроможливевиникненняболювм'язахіслабкістьм'язів,інколизнеміччючипідвищеннямтемператури.УвипадкахпідвищеннярівняКФКчиуточненогоабоймовірногодіагнозуміопатіїлікуванняліпримаромослідприпинити.Ризиквиникненняміопатіїпідчаслікуванняпрепаратамицієїгрупизбільшуєтьсяприодночасномузастосуванніциклоспорину,похіднихфібриновоїкислоти,еритроміцину,ніацинуабоазоловихпротигрибковихзасобів.Більшістьцихзасобівпригнічуютьметаболізмцитохромур4503а4та/аборозподілпрепаратуворганізмі.ЛіпримарОбіотрансформується,впершучергу,задопомогоюферментупечінкиСУР3А4.Лікарі,якіпризначаютьЛіпримарОукомбінаціїзпохіднимифібриновоїкислоти,еритроміцином,імуносупресорамиабоазоловимипротигрибковимизасобами,абомодифікуючимиліпопротеїнидозаминіацину,повиннізважуватиможливіпозитивнірезультатиташкідливінаслідкиіспостерігатизапацієнтамизметоювиявленнятакихпроявів,якбільум'язахіслабкістьм'язів,особливоупершімісяцілікуваннятапісляпідвищеннядозиодногозцихпрепаратів.Внаслідокцьогозниженнястартовоїтапідтримувальноїдозикомпонентуаторвастатинуповиннобутирозглянутаприодночасномузастосуваннізвищезгаданимипрепаратами.

Дляцьогорекомендуєтьсяперіодичневизначеннякфк,алеслідпам'ятати,щоцьоготестунедостатньодлявчасногодіагностуваннятяжкоїміопатії.Ліпримар®можеспричинитизростаннярівняКФК.

ПрилікуванніЛіпримаромО,якіпризастосуванніподібнихпрепаратівцієїгрупи,зрідкаспостерігалисявипадкирабдоміолізувпоєднаннізвторинноюнирковоюнедостатністю,щоспричиняєтьсяміоглобінурією.ТерапіюЛіпримаромОслідперерватиабоприпинитиувипадкутяжкогостанупацієнтаприпідозрі,щоцізміниспричиненіміопатією,абозанаявностіфакторівризикурозвиткувторинноїнирковоїнедостатностіприрабдоміолізі(наприклад,тяжкагостраінфекція,гіпотензія,серйозніхірургічнівтручання,травма,тяжкіендокринні,метаболічніабоелектролітніпорушенняінеконтрольованісудоми).

Геморагічнийінсульт.

Терапіяаторвастатиномудозі80мгупацієнтівбезсерцево-судиннихзахворювань,якіза6іменшемісяцівдопочаткулікуваннямалиінсультаботіа(транзиторнуішемічнуатаку),збільшуєчастотувиникненнягеморагічнихінсультів.Упацієнтів,уякихгеморагічнийінсультвиникнапочаткутерапії,ризикповторногогеморагічногоінсультузбільшувався.Аторвастатинудозі80мгзменшуєзагальнукількістьінсультівтазменшуєкількістьвипадківсерцево-судиннихзахворювань.



Вагітністьігодуваннягруддю.ЛіпримарОпротипоказанийуперіодвагітності.Жінкидітородноговікуповиннівживативідповіднихконтрацептивнихзаходів.ЛіпримарОможебутипризначенийжінкамдітородноговікулишетоді,коливоникатегоричновідкидаютьцепротипоказанняідобрепоінформованіпроможливийризикдляплода.

ЛіпримарОпротипоказанийуперіодгодуваннягруддю.Невідомо,чивиділяєтьсяЛіпримарОізгрудниммолоком.Оскількиіснуєпотенційнийризикдлянемовлят,щоотримуютьгруднемолоко,підчаслікуванняЛіпримаромОслідприпинитигодуваннягруддю.

Здатністькеруватиавтомобілеміпрацюватизмеханізмами.Протипоказанняневідомі.



Умовивідпуску.Зарецептом.

Условия и срок хранения. Хранить в недоступном для детей, сухом, защищенном от света месте при температуре 15 - 25 °С.

Срок годности - 3 года.

АТОРВАСТАТИН, АБИТОР®, АЗТОР, АКТАСТАТИН, АМВАСТАН, АМИКОР, АСТИН, АТЕРОЗ, АТО, АТОКОР, АТОРВАКОР®, АТОРВАСТЕРОЛ, АТОРЕК, АТОРИС, АТОРМАК, АТОТЕКС, ВАЗОКЛИН, ВАСТОР, ЛИВОСТОР, ЛИПЕРОЗ, ЛИПИГЕТ, ЛИПИДЕКС, ЛИПИДРА, ЛИПИКАРД, ЛИПИКС, ЛИПИМАКС, ЛИПРИМАР®, ЛИПРИСТАТ, ЛИТОРВА, СТОРВАС, СТОРВАС-Н, ТОЛЕВАС, ТОРВАДАК®, ТОРВАЗИН®, ТОРВАКАРД 10, ТОРВАКАРД 20, ТОРВАКАРД 40, ТОРВАКАРД 80, ТОРЗАКС®, ТУЛИП, ТУЛИП®, ЭКСТОР-10, ЭКСТОР-20, ЭМСТАТ 10, ЭМСТАТ 20, ЭСКОЛАН-САНОВЕЛЬ, ЭТСЕТ®, АТОРВАСТАТИН КАЛЬЦИЯ, АТОРВАСТАТИН ПФАЙЗЕР, АТОРВАСТАТИН ТЕХНОМЕД 20 мг, АТОРВАСТАТИН-РАТИОФАРМ, АТОРЕМ 10, АТОРЕМ 20, АТРОКС, ЛИПИКОР-10, ЛИПИКОР-20, ЛИПИКОР-40, ЛИПИКОР-5, ЛИПИТИН А-10, ЛИПИТИН А-20, ЛИМИСТИН 10, ЛИМИСТИН 20, ЛИМИСТИН 40, АТВАС 10, АТВАС 20, АТОРЕМ 40